Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стріпувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стріпотати — очу/, о/чеш і стріпоті/ти, очу/, оти/ш, рідко. Підсил. до стріпувати 3) … Український тлумачний словник
стріпати — див. стріпувати … Український тлумачний словник
стріпнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех. Однокр. до стріпувати. || перех.З силою трясонути кого , що небудь … Український тлумачний словник
стріпування — я, с. Дія за знач. стріпувати … Український тлумачний словник
потріпувати — ую, уєш, недок. 1) перех. і неперех., що і чим.Стріпувати час від часу, злегка. 2) перех., перен., розм., заст. Порочити, ганьбити, осуджувати … Український тлумачний словник
обтріпувати — I ую, уєш, недок., обтрі/пати, аю, аєш, док., перех., чим, з чого і без додатка, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати. || чим, від чого і без додатка. Стріпуючи,… … Український тлумачний словник
вистріпувати — ую, уєш, недок., ви/стріпати, аю, аєш, док., перех. Висмикувати нитки з тканини. || Довго носячи одяг з тканини, витирати краї так, що з них висмикуються, випадають нитки … Український тлумачний словник
вибивати — а/ю, а/єш, недок., ви/бити, б ю, б єш; мн. ви/б ють; наказ. сп. ви/бий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого небудь; поштовхами викидати, виламувати. •• Вибива/ти з ко/лії порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.… … Український тлумачний словник
трусити — I (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), витрушувати, витрусити, витрясати, витрясти; обтрушувати, обтрусити, обтрясати, обтрясти, обтріпувати, обтріпати (з якоїсь поверхні) II ▶ див. обшукувати 1), сипати I, трясти 1), трясти… … Словник синонімів української мови
